За крок до катастрофи

День хилився до вечора, і з гір подув холодний вітер. Він потривожив розкішні веалові[1] сади, які до того мирно дрімали в муркотінні коників.З одного дерева вітер зірвав кілька листочків і поніс прямо до міста. Листки [...]